Вікторія Моторна – перша в Україні сертифікова BEC суддя на вишці

Вікторія Моторна – перша українська суддя, яка здобула акредитацію Європейської Конфедерації бадмінтону. Ми поспілкувалися з Вікторією, аби дізнатися, як вона побудувала свою суддівську кар’єру, яка її наступна ціль, та які поради вона може дати суддям, що тільки розпочинають свій професійний шлях.

Вікторія, коли ви почали цікавитися бадмінтоном?

У бадмінтоні я з дитинства, мама віддала мене на секцію у Львові, де я займалася 2 роки. Через підготовку до іспитів не змогла продовжити тренування, але повернулася до бадмінтону вже в університеті. Мене захопив цей вид спорту, я почала тренуватися, їздити на любительські змагання. Разом з тим, дивилася на YouTube великі турніри, це було щось з чимось, і я хотіла грати, як вони. В якийсь момент, у Львові проводили, як вони тоді називалися, ветеранські змагання «Кубок Галичини». Оскільки по віку я ще не підходила, бо там починалася категорія з 30+, то мені сказали, що я можу прийти посудити. Я прийшла, і мені так сподобалося, я подумала в той момент, що я, напевно б, отим і займалася (сміється). Але, якось подумала собі, подумала, і забула. А потім, сталося так, що 3 роки тому я переїхала до Харкова, там був щорічний турнір Kharkiv International. Мені тоді чоловік каже, а чого ти не підеш, не посудиш, іди спробуй. Ну я пішла (сміється), але ясно, що я ніхто і я не звідки. І я підійшла до Гоші Натарова, який був відповідальним за суддів в Україні. Кажу, добрий день, я така то, хочу бути суддею на змаганнях. Він так на мене подивився, ну, каже, можете почати з лінійного, бо для того, щоб сидіти на такого рівня змаганнях, потрібен досвід, проходити різні курси, почав мені розказувати, як це все складно. Я кажу, добре, я спробую.

Слобожанська осінь, 2020, Харків. Фото: архів Вікторії Моторной

Коли ви вперше cудили на турнірі?

Моє перше суддівство, можемо так назвати, було на лінії, на Kharkiv International. Я сиділа на корті, дивилася, як працюють судді на вишках, і подумала, що я хочу потрапити в цей стільчик на горі, я хочу судити. А потім Україна отримала право проводити Чемпіонат Європи, і тоді почали набирати лінійних суддів, вже сформувався такий, ніби, “кістяк” з людей, таких як я, які “палають” бадмінтоном, хочуть щось для нього робити. Ми відсудили цей Чемпіонат, наша група залишилася, і з неї сформувалися люди, які  хотіли б і далі продовжувати свою суддівську кар’єру. Через рік, у 2020 році, через ковід, Kharkiv International скасували. В 2021 році, після Чемпіонату Європи, якраз знов Kharkiv International, де нас всіх збирають і питають, хто хоче на вишку. Я хочу на вишку! (сміється). Я підняла руку, мене записали, ще тоді Дмитро Карпенко, який відповідає за любительський та аматорський спорт в Україні, так на мене подивився, каже, ти підеш на вишку? Я кажу, так! І всьо, і з цього почалася моя суддівська кар’єра вже на вишці. І мені це так сподобалося, і видно було, що люди це побачили. Мені дали пораду з’їздити на пару турнірів у Європі, подивитися, як це все виглядає закордоном, поспілкувалася з іншими суддями, і далі, якщо все буде добре, вже поїхати на спеціальний підготовчий семінар від Badminton Europe. Це була найкорисніша порада, яку мені дали, тому що з неї все почалося, мої закордонні поїздки.

2022 AIG FZ Forza Irish Open. Фото: архів Вікторії Моторной

Що вам найбільше подобається у суддівстві?

Мені подобається процес. Я для себе вирішила, що суддівство це як маленький менеджмент на корті. Якщо ти суддя на вишці, це не означає, що ти найголовніший, сидиш і всі повинні тебе слухатися. Ні, в тебе є своя команда, суддя на подачі, в залежності від того, який турнір,  кваліфікація, чи вже основна сітка, ти за всіх людей відповідаєш. Тобі потрібно контролювати, співпрацювати, і, окрім того, потрібно робити так, щоб гравці були впевнені, що правила бадмінтону зберігаються. Гравці мають бути впевнені, що вони мають від тебе підтримку, що ти їм поясниш, що ось так правильно, граємо далі. Це відчуття, що я ніби керую процесом, по суті менеджмент. От мені воно подобається. У будь-якій незрозумілій ситуації я можу сказати, що я знаю, як тут і там, а от лінійній суддя тільки що показав просто ідеально, чітко, правильно, супер молодець. Я постійно лінійним суддям підморгую (сміється). Коли класна комунікація між суддею на вишці і суддею на подачі це круто. Коли команда працює злагоджено, коли все чітко, для мене це кайф. І, з рештою, в суддівстві можна подивитися, як грають гравці. Не завжди, бо треба бути зосередженим на багатьох аспектах, але можна і підглянути, як вони грають. Коли вони роблять надзвичайні удари, і глядачі на трибунах такі вау, а ти думаєш, а я тут сиджу. Я прям тут, по центру, на це все дивлюся, і ти в захваті маєш себе стримувати (сміється). 

Вікторія, чи є у вас професійний гравець, яким ви захоплюєтесь?

Зараз мені складно сказати, я дуже полюбляю грати жіночу пару, на другому місці в мене мікст, а потім одиночка, яку я практично не граю. Тому я тільки-тільки втягнулася в цей аматорський бадмінтон, їздила на різні змагання, я обожнювала японську жіночу пару Олімпійських чемпіонок Матсутомо/Такахаші. Вони зараз вже не грають разом, але це був просто мій топ, і коли вони виграли Олімпіаду, я на дивані стрибала від щастя. В принципі, мені подобається стиль японських бадмінтоністів, мені подобається японський мікст. Зараз топовий це Хігашіно/Ватанабе, мені чомусь подобається, як вони грають. А так, чесно, мені подобаються наші українські бадмінтоністи. Поліна Бугрова, вона просто як маленька зірочка. Я вважаю, що вона піде далі і далі. Якщо вона не зупиниться, вона буде в топі Європейському, а може, і в Світовому. За нею приємно дивитися, і це моя улюблена жіноча одиночка. А так, мені всі подобаються зрештою, бо вони всі прикольно грають. Оскільки я граю не на їхньому місці, для мене дивитися на них, на те, що вони роблять на корті, це вже просто вау. Навіть, коли я сиджу на вишці, і мені потрібно бути зосередженою і дивитися, слідкувати за багатьма речами на корті, іноді гравці роблять такі удари, що я навіть думаю вау, ого, круто.

 

Які у вас цілі на майбутнє?

Повертаючись до мого першого турніру, Kharkiv International, де я була лінійним суддею, коли я підійшла до Гоші Натарова, і він мені почав розповідати про те, як здобути європейську акредитацію. Я його слухала-слухала, і кажу, супер, мені підходить, бо я хочу потрапити на Олімпійські Ігри (сміється). Він так на мене подивився, і каже, ну всі хочуть потрапити на Олімпійські Ігри. Кажу, добре, значить я потраплю на Олімпійські Ігри. І на зараз це залишається моєю головною ціллю. Це дуже-дуже в далекій перспективі, звісно, але це те, чого я хочу досягти. І акредитація, яку я здобула, це найперший крок, сходинка. Я буду і далі працювати, я хочу отримати вищу Європейську акредитацію, а далі вже спробувати здобути від BWF, і потрапити на Олімпійські Ігри. Це і є моя ціль.

European Badminton Championships, Kyiv 2021. Фото: архів Вікторії Моторной

Вікторія, яку б пораду ви дали суддям, що тільки починають свою кар’єру? 

Найголовніша порада це, по перше, знати добре правила бадмінтону, це буде їхній фундамент, щоб почувати себе впевнено, щоб знати, що робити на корті, а по друге, це досвід. Без досвіду в суддівстві  — ніяк. Потрібно їздити на різні змагання, знайомитися з людьми, отримувати від них корисну інформацію, щось для себе занотовувати, а щось відкидати. Минулого року в Україні ж не проводилися турніри, і щоб продовжувати це все, мені потрібно було виїжджати на турніри. Саме це мені допомогло, тому що та кількість людей, з якими я познайомилася, та кількість порад, які я отримала, просто була надзвичайна, і без цього ніяк. Потрібен досвід, щоб пробувати бути в різних ситуаціях, бути під тиском. Кожного разу перевершувати себе. По іншому не працює, тому що світ суддівства — це є люди, це є контакти, чим більше людей знаєш, тим більше ймовірність, що тебе кудись запросять, бо потрібен хороший суддя. Якось так це працює, але при цьому потрібно знати правила. Правила — це маст хев.

European junior championships Belgrade 2022. Фото: архів Вікторії Моторной