Українські бадмінтоністи Владислав Кунін, Єгор Романюк та їхній тренер Олександр Кунін розповідають про перші дні у кемпі у Таїланді, де тренуються з відомим малайзійським тренером та колишнім тренером національної збірної України Салімом Саміоном. Вони порівнюють підходи до підготовки та діляться враженнями від нового середовища.

Ви вперше у тренувальному кемпі в Таїланді? Що стало основною причиною вибору цієї країни?

Так, вперше. Колишній головний тренер збірної України Салім Саміон нас запросив до себе на тренування до кемпу.  Разом із чотирма поляками ми вирушили на три тижні до Таїланду. 

 Що найбільше здивувало в Таїланді? Які були очікування і чи справдилися вони?

Ми в Таїланді лише другий день. Тренування починаються зранку о 5:30 – це в Україні ще пів на першу ночі. То це такий новий досвід для нас. Владислав Кунін і Єгор Романюк вже мали три тренування вчора (у перший день) і два тренування сьогодні (у другий день).

Як ви адаптуєтесь до різниці в часі та культури? Чи було складно звикнути до нового середовища?

Олександр Кунін (тренер): “Мені важко, хлопцям ні. Вони, наприклад, міцно спали минулої ночі. А я не зімкнув очі ні на одну хвилину. У Польщі, де ми мешкаємо, о 23:00 тільки засинаємо, а тут ми у цей час пішли лише на перше тренування”.
Єгор Романюк додав: “Для мене важко ще усвідомити, що час змінюється і голова болить, а бігати потрібно швидко, а ти хочеш постійно спати. Але взагалі до цього звикаєш. Ці зміни для мене нормальні, я буду терпіти”.

Чим відрізняється підхід до тренувань у Таїланді від українського?

Тут, звичайно, новий досвід, нова швидкість, нові тренувальні можливості. 8-9 годин ми проводимо в залі. Це трохи по-іншому порівняно з Україною чи Польщею.

Олександр Кунін: “Я як тренер скажу, що завдання ми робимо дуже схожі. 80 % завдань такі, які ми робимо в Україні, але все ж відрізняються швидкість і кількість підходів, серій, але основне – це швидкість, з якою гравці виконують ті завдання. Ну і, звичайно, хороший якісний спаринг. Тому що наразі трохи цього не вистачає”.

Як виглядає комплекс, де ви тренуєтесь?

Це комплекс із 16 бадмінтонними кортами. Живемо ми теж в комплексі на першому поверсі. А збірна Таїланду і Салім проживають неподалік в трьохповерховому хостелі. Щодня тут тренується близько 300-400 дітей – групи постійно змінюються. Однак найкращі спортсмени зібрані в окремі групи. У них три тренування на день, фіксований розклад і спеціально відведений час для занять.

І мене дуже здивувало, що тут багато тренерів. Салім – головний тренер, але також є окремі тренери для парних гравців, одиночників і навіть для спарингів. Парні гравці займаються окремо від одиночників – це не так, як у нас. Але ця система в принципі вже прийнята, вся Європа переходить на це – у Франції, Німеччині є центри, де спортсмени тренуються роздільно. Я думаю нам цей досвід потрібно перейняти теж, коли закінчиться війна.

 Як вам вдається поєднувати тренування та відпочинок? Які місця або активності вам найбільше подобаються?

Поки відпочинку не було. Відпочинок – це добре поспати.

Хто з вами ще тренується? Чи відрізняється їхній стиль гри?

З нами тренується Національна дівоча збірна Таїланду: парниці, 4 пара в світі, мікстерша теж високого рейтингу у першій вісімці світового рейтингу і дівчина-одиночниця, переможниця Чемпіонату Азії серед 17-річних. Також двоє хлопців, один з яких увійшов до топ-16 на All England в дорослій категорії. 

Єгор Романюк: “Ось я сьогодні грав проти хлопця і, як на мене, він не робив нічого надзвичайного. Просто швидше пересувається на корті, набагато краще читає гру і загалом можу сказати, що він сильніший і за віком він старший”.

Владислав Кунін додав про опонента: “Він грає довго і без помилок”.

Які навички ви плануєте розвинути на цих тренуваннях?

Витривалість, швидкісна витривалість і, звичайно, контроль волана. Вийти на той рівень, коли ти робиш мінімальну кількість помилок на високій швидкості, так як грають азійці – це основна ціль нашої поїздки. 

Питання до колишнього тренера національної збірної України Салімом Саміоном Саліма Саміона.

Саліме, чи є велика різниця в підході до тренувань тайських і українських гравців?

Так, різниця дуже велика. Перш за все, це питання загальної культури – підхід до тренувального процесу в Таїланді зовсім інший. І можу сказати, що це стосується не тільки Таїланду, а й усієї Азії. Саме тому азійські гравці завжди на один-два кроки попереду порівняно з іншими країнами, особливо європейськими.

Тут увага зосереджена не тільки на кількості тренувань, а й на їхній якості та рівні підготовки самих гравців. Те, що я роблю з хлопцями тут, фактично відповідає структурі підготовки юніорської збірної.

Близько 80% гравців, які тренуються тут, є частиною національної команди. Вони займаються бадмінтоном на 100% – без відволікаючих факторів. Вони одразу починають як професійні спортсмени. Наймолодшому 14 років, найстаршому – 17. Їхній розпорядок дня: ранкове тренування, відпочинок, ще одне ранкове тренування, а потім вечірнє заняття. Головна мета, безумовно, – Олімпійські ігри, але підготовка починається за 9 років до них. Це і є головна відмінність між системами тренувань.

Крім того, сама модель підготовки тут також кардинально відрізняється від європейської. У Європі підхід більш практичний, орієнтований на поточний рівень спортсменів, тоді як тут основний акцент робиться на їхній довгостроковий розвиток.

 У чому, на вашу думку, головна відмінність між українськими та тайськими бадмінтоністами?

Я провів в Україні 5 місяців як національний тренер. Тож, звісно, емоційно я завжди симпатизую українським гравцям, тому що вони дуже добре працюють. Але знову ж таки, річ у тому, що тайські гравці, більшість з них, мають талант у тренуваннях, а українські гравці талановиті завдяки своєму мисленню.

Якби ми змогли поєднати ці якості, то, думаю, вони були б набагато сильнішими за інших спортсменів. Але все залежить від самого гравця. Я бачу, що Влад і Єгор мають дуже зрілий підхід до гри, як для свого віку. Звісно, у них ще бракує деяких технічних навичок у порівнянні з тайськими гравцями, але при цьому тайські гравці не такі зрілі, як вони. Тож, якщо ці складові поєднати, вони зможуть досягти справді високого рівня.